16 грудня під час масованої ракетної атаки росіян по Україні, одна з ракет влучила у багатоквартирний житловий будинок у Тернівському районі Кривого Рогу. Загинуло 4 людей, 13 поранено. Серед загиблих молода сім’я Корнійчуків – працівників Криворізького залізорудного комбінату. Старший син подружжя залишився сиротою.
Якими були молоді, спортивні, повні життя та планів на майбутнє люди, розповіли на підприємстві. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на Інформатор Кривий Ріг.
За даними місцевого телеканалу “Рудана“, загибле подружжя Олександр та Людмила Корнійчуки, а також їх молодший півторарічний син Артем жили в будинку, куди потрапила ракета окупантів. Хлопчика шукали понад 12 годин, але дива не сталося.
Вікторія Корнійчук, яка є родичкою загиблої родини, повідомила, що спочатку з-під завалів дістали Олександра, він був ще живий, але врятувати його не вдалося. Пізніше з-під уламків дістали тіло Людмили.
Під час ворожої атаки загинув і їхній син Артем, якому було всього 1,5 року. “Мали ще дуже великі надії, що Тимошка, наш маленький блакитноокий зайчик … що він залишиться живим. Дуже довго розбирали завали, понад 12 годин дитини шукали. Але ми не втрачали надії. Думали, може він десь під якимось перекриттям, десь глибоко… може, дитина ще жива…”, – розповіла жінка.
Без батька, матері і брата залишився 8-річний син Максим. На момент ракетного удару він перебував в гостях у бабусі й дідуся. Це його врятувало.
Свою квартиру в цьому злощасному будинку сім’я купила рік тому. У перші місяці повномасштабної війни Росії проти України Людмила з дітьми жила в Польщі, але в серпні вони повернулися в Кривий Ріг.
Голова сім’ї Олександр працював кріпильником на дільниці № 4 проходки шахти «Козацька» шахтобудівельного управління. Його дружина Людмила була машиністкою конвеєра дробильно-сортувальної фабрики шахти «Тернівська».
“Олександр Корнійчук родом із с. Орджонікідзе Криворізького району. Після закінчення школи навчався у Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї. Отримавши гірничу професію, хлопець працевлаштувався в ПП «Світекс», де став трудитися гірником підземним. Через 8 місяців його було переведено на посаду кріпильника.
У 2012 році Олександр Корнійчук пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Працював кріпильником дільниці № 4 (гірничо-капітальних робіт) проходки шахти «Козацька» ШБУ. Проявив себе, як досвідчений, старанний та відповідальний працівник, завжди готовий прийти на допомогу. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва підприємства й шахтобудівельного управління.
Його дружина Людмила Корнійчук також народилася в с. Орджонікідзе Криворізького району. Пройшовши спеціальні курси в УКЦ АТ «Кривбасзалізрудком», працевлаштувалася учнем машиністки конвеєра дробильно-сортувальної фабрики шахти «Криворізька». Згодом, отримавши досвід, працювала машиністкою конвеєра ДСФ шахти «Тернівська». Користувалася заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва підприємства й шахти «Тернівська».
З червня 2021 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Удвох з Олександром виховували двох синів – старшого Максима та молодшого Артема.
Рідні, друзі, знайомі запам’ятали Людмилу Корнійчук, як старанну співробітницю, дбайливу дружину, люблячу маму. Прощання із загиблою родиною відбудеться сьогодні, 20 грудня, об 11:00 біля будинку по вул. Каштановій, 27”. – йдеться у некролозі.
Відомо, що Людмила Корнійчук від початку війни була з дітьми у Польщі, але потім повернулася. 20 грудня у Кривому Розі оголошено жалобу за загиблими від ракетного удару.
Альона Антонова
