Кожен з нас у будь-який період життя може тривожитися. В такому стані людина відчуває страх та занепокоєння. Стресові ситуації часто супроводжуються тривогою. В умовах війни та критичних ситуаціях цей стан може загострюватися та впливати на наше здоров’я.
Про те, як розпізнати тривожність повідомили у Центрі громадського здоров’я України, передає Інформатор.
Періодична тривога — це нормально. Люди з тривожними розладами відчувають надмірне та інтенсивне занепокоєння у повсякденному житті тоді, коли об’єктивних причин для цього немає.
Якими можуть бути симптоми тривоги:
- почуття неспокою або напруги, нервозність;
- відчуття небезпеки, що насувається, паніки чи приреченості;
- прискорене серцебиття та дихання;
- пітливість;
- тремтіння;
- слабкість або втома;
- проблеми з концентрацією уваги чи думок;
- проблеми зі сном;
- проблеми зі шлунково-кишковим трактом (ШКТ).
- нездатність контролювати хвилювання;
- бажання уникати речей, що спричиняють тривогу.
Якщо ви тривалий час помічаєте такі, можливо, у вас тривожний розлад. Їх є декілька типів: генералізований тривожний розлад, фобії, агорафобія, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад. Кожен з цих типів так чи інакше пов’язаний зі станом тривоги та страху, який ви не можете контролювати.
Коли необхідно звернутися до лікаря:
- якщо ви дуже часто нервуєтеся та відчуваєте хвилювання, яке заважає вашій роботі та у повсякденному житті;
- ваш страх або занепокоєння важко контролюється;
- відчуваєте депресію, маєте проблеми з алкоголем чи наркотиками, або інші проблеми з психічним здоров’ям, що супроводжуються тривогою.
У випадку наявних суїцидальних думок або поведінки — негайно зверніться за невідкладною допомогою. Перелічені симптоми можуть не зникати, а навіть погіршуватися. У такому випадку, зверніться за консультацією до сімейного лікаря або психотерапевта. Своєчасна медична допомога важлива для збереження вашого ментального здоров’я. Не залишайтеся на одинці з тривожними розладами.
Раніше ми повідомили про те, що український бабак-віщун Тимко пережив окупацію. Детальніше тут.
Анна Томілова