Майже три місяці лікарі боролися за життя захисника з Нікополя Вадима Анатолійовича Зеленова. Воїну було 49 років. У нього залишилася матір і донька.
Трагічну звістку повідомили на сторінці Нікопольського заводу феросплавів, передає Інформатор.
Вадим Анатолійович народився у столиці Молдови, місті Кишинев. До 13 років навчався у місцевій школі №18, а після переїзду разом із сім’єю у 1990 році до Нікополя, продовжив навчання у школі №8. Ще навчаючись у школі захопився радіотехнікою і у 1994 році вступив до Запорізького державного технічного університету. Приблизно у той час на теренах України з-за кордону почали завозити іноземні комп’ютери, якими дуже сильно захопився Вадим Зеленов. Разом з провідними викладачами університету вивчав їх будову та можливості, присвячуючи цьому напрямку майже увесь вільний час.
Після закінчення ЗДТУ у 1999 році, влаштувався на Нікопольський завод феросплавів на посаду електромеханіка з ремонту лічильно-обчислювальних машин й оргтехніки у Центральну лабораторію автоматизації та механізації. На початку «нульових», на НЗФ стартувала масштабна комп’ютеризація, тож вміння і досвід Вадима Анатолійовича стали у нагоді в Інформаційно-обчислювальному центрі, куди він перейшов у 2000 році на посаду інженеpа-електpоніка. Виконуючи різноманітні завдання, постійно проявляв ініціативу і вносив пропозиції щодо раціонального використання наявного обладнання. Це не залишилось непоміченим керівництвом підрозділу – в 2004 році був переведений на посаду інженеpа з організації експлуатації та ремонту, а з 2005 постійно заміщував начальників бюро експлуатації та бюро ремонту обчислювальної та оргтехніки.
Дисциплінованість та відповідальність у виконанні завдань були відзначені керівництвом АТ НЗФ – у 2010 році Вадима Анатолійовича Зеленова було занесено на Дошку Пошани заводу.
В 2019 році Вадима Анатолійовича перевели в Управління акціонерним товариством на посаду провідного інженера з організації експлуатації та ремонту комп’ютерної оргтехніки. Його досвід і вміння стали у нагоді під час епідемії коронавірусу – за безпосередньої участі Вадима Анатолійовича на підприємстві були налаштовані альтернативні види зв’язку. З початком повномасштабного вторгнення був одним з тих, хто допомагав з вирішенням складних питань забезпечення роботи УАТ.
У 2023 році Вадим Анатолійович вирішив долучитись до лав Національної гвардії України. Перебуваючи у складі майстерні крупно вузлової зборки, регламенту та ремонту мультироторних систем активно допомагав нищити ворога. Беручи безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, 16 травня 2026 року отримав серйозні травми. Лікарі до останнього боролись за його життя, але, на превеликий жаль, 7 серпня Вадима Зеленова не стало.
Редакція Інформатора висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Раніше Інформатор повідомляв, що на фронті загинув захисник з Нікопольського району Сергій Білий. Також ми писали, що на війні загинув боєць спецпідрозділу ГУР Дмитро Дімов з Нікополя.
Олена Шевченко