ЖИТТЯ

На фронті загинули двоє однокурсників Нікопольського факультету Українського державного університету

Захищаючи Україну загинули Віталій Іванович Томинець і Сергій Олександрович Коваленко. Бійці були студентами Нікопольського університету Українського державного університету. Захисники боронили країну на найгарячіших напрямках фронту.

Трагічну звістку повідомила Світлана Михайлівна Зінченко, – передає Інформатор.

У жовтні 2024 року на війні загинули студенти-однокурсники групи, які навчалися за заочною формою 33-річний Віталій Іванович Томинець і 35-річни Сергій Олександрович Коваленко.

Віталій Томинець жив у селі Мар’ївка Вакулівської громади Криворізького району. Він захищав Україну ще з 2014 року. Потім під час повномасштабного вторгнення, у травні 2022 року, знову став на захист держави. Був командиром гранатомета у 5-му штурмовому батальйоні військової частини А 0501.

За бойові заслуги Віталій Томинець мав відзнаки та подяки від командування. Віталій загинув під час виконання бойового завдання 11 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Глибоке Харківської області.

У загиблого Героя залишилися меленькі дітки, дружина, батьки та рідні.

Студент-учасник бойових дій 4 курсу НФ УДУНТ
Томинець Віталій Іванович (1991-2024)

Сергій Олександрович Коваленко народився в Харкові, але все життя прожив у селищі Чкаловське Чугуївського району Харківської області. У 2004 році закінчив школу, а потім Чугуївське профтехучилище. Працював у ПРаТ Агрокомбінат «Слобожанський». З 2014 – 2016 захищав Україну в Луганській області. Отримав медаль «За оборону Щастя».

Захисник отримав поранення і повернувся до мирного життя. У 2021 році вступив до Нікопольського факультету УДУНТ, за спеціальністю 136 Металургія.

З перших днів повномасштабного вторгнення старший сержант Сергій Коваленко знову став на захист України. Воював в складі 113 бригади Територіальної оборони. Сергій носив позивний «Іменинник», бо народився він 26 лютого, а 24 – він вже був у строю.

З часу окупації рідного селища, Сергій Коваленко сказав: «Обов’язково зайду і підніму наш прапор над Чкаловським». І, як завжди, не кинув слів на вітер – його фото з радісною звісткою зі звільненого селища бачила вся Україна.

За бойові заслуги був нагороджений медаллю «За звільнення Харківської області», відзнакою Міністра оборони України «Хрест сил Територіальної оборони».

У Сергія залишилася дружина Юлія, яка була його шкільним коханням, та двоє доньок Софія і Вероніка.
Останній свій бій Сергій Коваленко разом з побратимами прийняв поблизу міста Вугледар, де 23 жовтня 2024 року героїчно загинув.

«Віталій і Сергій були мужніми, чесними, порядними, добрими чоловіками, з загостреними відчуттями справедливості й щирою готовністю підставити плече допомоги іншим. Як і більшість студентів-учасників бойових дій захоплювалися технікою, мріяли стати висококваліфікованими професіоналами, любили своїх батьків та дітей. Віталій та Сергій були відповідальними і небайдужими людьми, які завжди тримали своє слово», – йдеться у повідомленні.

Піднятий прапор Коваленком Сергієм над звільненим рідним селищем Чкаловським

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих Героїв.

Раніше Інформатор повідомляв, що в Курській області загинув штурмовик з Нікопольського району. Також ми писали, що через 1,5 місяці служби на війні загинув боєць з Нікополя.

Олена Шевченко

© 2007-2022 Інформатор - Національне інтернет-видання.
При повному або частковому використанні матеріалів сайту посилання
на сайт інтернет-видання nikopol.informator.ua як джерело інформації є обов'язковим.

Нагору

Информатор в твоем телефоне!

Все новости Никополя в одном Telegram-канале. Подпишись прямо сейчас, чтобы не пропустить что-то важное!

Подписаться сейчас