Нікополь До сайту

У Нікополі стартувало громадське обговорення перейменування вулиць: перелік

Нікопольців інформують про початок громадського обговорення перейменування назв вулиць, провулків та інших об’єктів топонімікиу місті з метою їх дерусифікації. Організаторами громадського обговорення виступає управління містобудування та архітектури міської ради Нікополя.

Про це повідомляє пресслужба на сайті НМР, передає Інформатор.

Реклама

Нижче приведені об’єкти, які пропонується перейменувати:

Івасюк Володимир Михайлович, український композитор, виконавець, музикант, поет, один із засновників української естрадної музики. Народився у 1949 р. Автор 107 пісень у т.ч. «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та інші, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Помер за не до кінця з’ясованих обставин у 1979 р. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994 р. – посмертно). Герой України (2009р. – посмертно).

Прикметник, термін, який виявляє щирість, доброзичливість до когось, повний ніжності, добрих почуттів, приваблює до себе, гостинно зустрічають кого-небудь.

Реклама

Прикметник, термін, який виявляє щирість, доброзичливість до когось, повний ніжності, добрих почуттів, приваблює до себе, гостинно зустрічають кого-небудь.

Данило Нечай – український військовий діяч. Народився у 1612 р. Козак Базавлуцької Запорозької Січі, учасник визвольних повстань 1637р. та 1638р. Був у загонах Б. Хмельницького під час його повстання у січні 1648 р., активним учасником національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст., полковником Брацлавського полку. Загинув у бою у 1651 р. Його могила є пам’яткою історії та культури України національного значення.

Заєць Аввакум Корнійович, український священик, протоієрей. Народився у 1898 р. на Київщині. З молодих років служив у православній церкві. Делегат Всеукраїнського православного Собору 1921 р., який  організаційно оформив Українську автокефальну православну церкву на чолі з В.Липківським. У 1923 р. висвячений ним у сан священика. У 1928-1932 рр. знаходився у в’язниці на Соловецьких островах. У 1935 р. – у Нікополі. У 1941-1982 рр. – настоятель Церкви Різдва Богородиці, яка з 1963 р. стала пам’яткою культової архітектури республіканського значення. Помер у 1986р.

Реклама

Дмитро «Байда» Вишневе́цький (р. н. невідомий— 1563/1564, Стамбул) — український магнат на Волині, князь гербу Корибут, Староста канівський і черкаський( з 1551 р.).

Учасник збройних нападів на володіння Османської імперії 1548, 1549 рр. Для захисту південних кордонів на Дніпрі збудував з канівськими, черкаськими та іншими козаками і селянами замок на о. Мала Хортиця у 1556 р.

У цьому ж році Д. Вишневецький здійснив походи на турецькі фортеці у пониззі Дніпра. У 1557 р. турецько-татарське військо взяло в облогу Малохортицький замок Д. Вишневецького та зруйнувало його після відступу козаків. Був на службі Великого Князівства Литовського, московського царства.

Реклама

У 1663 р. під час походу в Молдавію його загін був розгромлений.

Д. Вишневецький потрапив у полон і був, за легендою, страчений у Стамбулі.

В українській народній творчості Д.Вишневецький має також образ козака Байди

Холодний Яр – легендарна місцевість – лісове урочище на межі степу та лісостепу України, нині Черкаський район Черкаської області. Тут починалось гайдамацьке повстання у 1768 р., у 1918-1922 рр. було автономне державне утворення Холодноярська республіка під прапором Української Народної Республіки, яка вела героїчну боротьбу проти комуністично-радянської влади.

Реклама

У 2002р. на базі 93-ї механізованої дивізії була сформована 93-я механізована бригада. На базі бригади формувались військові підрозділи із військовослужбовців ЗСУ для участі у миротворчих місіях ООН в Югославії, Ірані, Сьєра Леоне, Ліберії, Лівану. З 2014 р. 93-я бригада бере участь у захисті України від російської агресії в зоні АТО, ООС. 22 серпня 2018 р. Указом Президента України 93-й бригаді присвячене найменування «Холодний Яр». В боях за незалежність України у 2014-2021 рр. в лавах бригади воюють багато нікопольців, з них частина загинула. 6 травня 2022 р. 93-я бригада «Холодний Яр» отримала почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

Гостомель – місто у Бучанському районі Київської області України. Перша письмова згадка про Гостомель датується 1494р. У 1614 р. отримав міські права (магдебурзьке право). Під час національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького – козацьке сотенне містечко Київського полку. Після 1654 р. у складі московського царства, російської імперії, Української народної республіки, Української держави, УРСР, рейсхкомісаріату «Україна», УРСР, з 24 серпня 1991 р. – України. Місце розташування міжнародного аеропорту  «Гостомель». Протягом 24-26 лютого 2022 р. в Гостомелі йшли запеклі бої частин ЗСУ, Нацгвардії з російськими військами. 1 квітня 2022 р. російські війська покинули Гостомель. Указом Президента України від 6 березня 2022 р. м.Гостомель присвоєно Почесну відзнаку «Місто-Герой України».

Єфремов Сергій Олександрович – український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, академік Української академії наук (з 1919 р.), Віце-президент Всеукраїнської академії наук з 1922 р., публіцист, один з творців Української журналістики.

Народився у 1876 р. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив юридичний факультет Київського університету. Один з засновників Української радикальної партії, Української селянської спілки, Всеукраїнської вчительської спілки. Брав участь у розробці концепції української національної державності,  національної культури і освіти, активний учасник  Української Центральної Ради, президії українського уряду. Саме він запропонував назву  «Українська Народна Республіка», яку було проголошено 20 листопада 1917 р. та її незалежність 22 січня 1918 р. У 1929 р .був репресований комуністично-радянською владою і загинув у 1939 р. у в’язниці НКВС СРСР.

Кропивницький Марко Лукич –українськийписьменник, драматург, театральний  режисер і актор. Народився у 1840 р. Кропивницький М. був засновником українського професійного театру у 1882 р., який отримав широку популярність, автор вистав «Наталка –полтавка», «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Сватання на Гончарівці», «Щира любов» тощо. У 1895 році перебував із театральною трупою в м.Нікополі на гастролях, вистава відбувалася в міському саду.

Протягом 1881-1910р.р.  Кропивницький М. виховав представників українського театрального мистецтва. Помер у 1910 р. у Харкові. Могила  Кропивницького М.Л. є пам’яткою історії та культури національного значення.

Військовий, політичний і державний діяч. Народився у 1654 р. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1893-1727). Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 р.р. Брав участь у Північній війні на посаді наказного гетьмана. Репресований Петром І.

Гетьман Війська Запорозького у 1727-1734 рр. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер у 1734 р. У 2006 р.  Президент України

В. Ющенко відкрив пам’ятник Гетьману у с. Великі Сорочинці.

Бандера Степан Андрійович – український політичний діяч, ідеолог, теоретик і організатор українського націоналістичного руху в Західній Україні, який поширився у роки Другої світової війни на території Центральної, Східної і Південної України. Був учасником підпільної Української військової організації(з 1928 р.), Організації українських націоналістів( з 1929 р.), Крайового проводу ОУН,, з 1940 року- голова проводу ОУН-Р(революційна),яка вела широкомасштабну боротьбу за незалежність Української самостійної соборної держави. В період нацистської окупації Нікополя діяв підпільний осередок ОУН-р на чолі з Ф.І.Вовком.

У повоєнний час вище керівництво КПРС та СРСР віддало таємний наказ органам радянської державної безпеки вчинити вбивство С.А.Бандери, яке було здійснено агентом КДБ СРСР 15 жовтня 1959 року на території Федеративної Республіки Німеччини. Бандера С.А. похований у Мюнхені. Згідно з чинним законодавством України Бандера С.А. має офіційний статус «Борець за незалежність України у ХХ ст.»

Федір Лутай (ФеськоЛутай, Линчай) (Р.н.-р.с.-невідомі).

Український військовий діяч сер.ХVІІ ст..  В1625 р. сотник Биківської козацької сотні, в 1637 р. військовий осавул Війська Запорозького реєстрового, у 1638 р. – сотник Переяславського козацького полку. У 1639 р. брав участь у будівництві міста-фортеці Січ в урочищі Микитин Ріг(нині м. Нікополь), учасник національно-визвольної війни українського народу в середині ХVІІ ст. під проводом Б. Хмельницького, у 1649 році – у Броварській сотні Київського козацького полку Війська Запорозького (Української Козацької Держави). У 1652 р. засновник Чортомлицької Січі – столиці Війська Запорозького Низового.

Андріанов Петро Євгенович( 1952-2021 рр.) – відомий діяч культури у м. Нікополі і Нікопольському районі. Організатор Народного ансамблю «Микитин Ріг», яким керував понад 30 років, який завдяки  високому рівню пісенної культури був лауреатом, дипломантом і переможцем фестивалю українських пісень у м. Нікополі, Дніпропетровській області та Україні.

Остапенко Владислав Станіславович народився 15.11.1963 року в м. Нікополі. У 1992 році закінчив Дніпропетровський інженерно – будівельний інститут. Працював слюсарем з експлуатації та ремонту газового обладнання в Нікопольському управлінні експлуатації газового господарства. Мобілізований до лав ЗСУ 07.08.2014 року та приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції на сході України. Солдат 93 – ї окремої механізованої бригади. Загинув 17.01.2015 року у бою з російськими військами в районі аеропорту Донецька.

Похований у м. Нікополі на Алеї почесних поховань міського кладовища.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 53/2016 від 17 лютого 2016 року нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Рішенням Нікопольської міської ради від 19.07.2019 року № 21-52/VII присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нікополя» (посмертно).

Сова Сергій Олександрович – нікополець, український спортсмен, старший солдат Збройних Сил України. Народився у 1986 р. у м. Нікополь, кандидат у майстри спорту по боксу,  чемпіон України по боксу серед юніорів. Професійний кінолог.

З 2014 року у складі 93-ої бригади брав участь у бойових діях в зоні АТО і був відзначений за мужність державними нагородами. Учасник російсько-української війни з 24 лютого 2022 р. на Харківщині. Загинув в бою з російськими окупантами під м.  Ізюм. Похований на цвинтарі м. Нікополь на Алеї почесних поховань учасників бойових дій. 23 вересня 2022 р. Указом Президента України від 24 вересня 2022 р. удостоєний звання «Герой України» посмертно. Присвоєно звання “Почесний громадянин міста Нікополя” (посмертно).

ГРОГУЛЕ́НКО Федір Іванович (08. 07. 1902, с. Юрківці, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 01. 08. 1969, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – бандурист. Чоловік Лесі Барвінок. Навчався у Криворізькій майстерні з виготовлення бандур (Дніпроп. обл.). Організував капели бандуристів у Кривому Розі та Нікополі (1932). Пізніше у складі капел Грогуленко Ф. працював при філармоніях: Дніпропетровській (1945–49, 1950–58, 1959– 62), Херсонській (1949–50), Чернівській (1958).

БАРВІ́НОК Леся (справжє імя – Сахно-Грогуленко Леся Павлівна;                      24. 01. 1908, м-ко Решетилівка, нині смт Полтав. обл. – 16. 06. 2002, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – бандуристка. Дружина Ф. Грогуленка. 1925– 1929 р.р. – солістка народної художньої капели кобзарів «Рух» під кер-вом В. Осядька. Гастролювала в Україні, на Кавказі, в Серед. Азії; 1930–32 р.р. – в окружній Криворізькій капелі кобзарів (кер. В. Андрусенко); 1932 р. разом із чоловіком створили й очолили Нікопольську капелу кобзарів, 1935–36 р.р. виступали по Азовсько-Чорноморському узбережжю. Згодом навчала грі на бандурі. Учні – О. Нирко, М. Топчій, Т. Ясинський. У репертуарі – українські народні пісні, зокрема «Місяць на небі», «Тополя», «Ой дівчино, шумить гай», «Хмелю» та ін.

КИРИЛО ПЕРТРЕНКО (р.н. і р.с. невідомі) Керівник антикомуністичного Троїцького народного повстання у м. Нікополі та районі 8-14 червня 1919 р. Був обраний нікопольськими повстанцями, які були під прапорами Української Народної Республіки на посаду голови робітничо-селянського правління –  керівного органу повстання.

Ковальов Андрій Євгенович – народився 17.04.1978 року в м. Нікополь,  військовослужбовець ЗСУ, який брав участь у бойових діях у зоні АТО, загинув 25.09. 2015 р. Похований на цвинтарі м.Нікополя. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції» (посмертно).  Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин м.Нікополя».

Волонтери, волонтерська діяльність, волонтерські організації – неприбуткова діяльність та неприбуткові організації та їх учасники, які займаються  наданням гуманітарної допомоги в Україні, її Збройним силам, Національній гвардії МВС України та іншим формуванням в тому числі добровольчим,  з часу початку збройної агресії  росії з 2014 р., а також родинам захисників України за прикладом волонтерського руху в десятках країн світу. З 1985 р. з ініціативи Генеральної асамблеї ООН 5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера – добровольця в ім’я економічного і соціального розвитку, в т.ч. в Україні.

Полуботок Павло  Леонтійович – український військовий та політичний діяч (р.н. близько 1660-1765), навчався у Києво-Могилянській академії, Чернігівський полковник, служив  у Війську Запорозькому,  наказний гетьман Війська запорозького Лівобережної України(1722-1724), учасник Північної війни(1760-1771), заарештований за наказом царя Петра І за протидію його владі в Україні та ув’язнений у Петропавловській фортеці  Санкт- Петербургу. Після катувань на допитах П. Полуботок  помер 24 грудня 1724 р.

Дорошенко Петро  Дорофійович – визначний український військовий, політичний та держаний діяч, полковник, Гетьман Війська запорозького Правобережної України у 1665-1676 р.р. Був учасником повстання                                            Б. Хмельницького у Микитинській Січі у 1648 р., писарем генеральної військової канцелярії,  Прилуцьким, Чигиринським, Канівським та Черкаським полковником, сподвижником Б. Хмельницького. Внаслідок поділу українських земель    Московським царством, 1667 р. уклав військово-політичний союз з Кримським Ханством та Османською імперією з метою об’єднання українських земель, що йому вдалося у 1668-1669 р. У 1675-1676 р. склав гетьманські повноваження, помер у 1698 р.

Симиренко Володимир Левкович – видатний український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського і Полтавського сільськогосподарських інститутів, доктор біологічних наук. Народився у 1891 р. Засновник і керівник Мліївської садово-городницької дослідної станції та Центрального державного плодового розсадника України у 1921-1930 р.р., Всесоюзного науково-дослідного інституту садівництва у 1930-1933 р.р. У 1933 р. був звинувачений органами НКВС СРСР у антирадянські діяльності і репресований –  у 1938 р. розстріляний. Посмертно реабілітований у 1957 р.

Як проходитимуть громадські слухання

Громадське обговорення у формі електронної консультації проводиться терміном з дня оприлюднення зазначеного інформаційного повідомлення 30 січня 2023 року і  до 31 березня 2023 року.

Пропозиції (зауваження) від населення подаються у паперовому вигляді до управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради за адресою: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1; у електронному вигляді на адресу електронної пошти: arhitectura_nikopol@ukr.net. Термін подання – до 31 березня 2023 року включно.

Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи; юридичні особи подають пропозиції у письмовій формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження; анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються.

Консультацію можна отримати за адресою: Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1, управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради, тел: (0566)684555, адреса електронної поштової скриньки: arhitectura_nikopol@ukr.net.

Відповідальна особа: виконувачка обов’язків начальника управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради Татаринова Марина Марківна.

Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: 14 днів з дня закінчення обговорення, на офіційному сайті Нікопольської міської ради.

Раніше ми повідомили про те, що містян просять створити запаси води. Подробиці – тут.

Альона Антонова