В Енергодарі окупанти намагаючись взяти ЗАЕС під свій контроль і придушити політичне інакомислення, затримували та катували сотні працівників станції. За даними “Енергоатома”, понад 200 співробітників було затримано окупантами, і десятки все ще вважаються зниклими безвісти.

Про це Інформатору стало відомо з повідомлення “Медіа Центру Енергодара”.

Свідчення топ-менеджерів та співробітників Запорізької АЕС про затримання, тортури та погрози з боку російських окупантів зібрали журналісти одного з найвпливовіших американських видань “The Wall Street Journal”.

Знущання з працівників станції почали з нижчого технічного та ремонтного персоналу, далі дійшли й до найвищого керівництва станції, включаючи гендиректора Ігоря Мурашова, якого затримали 30 вересня і звільнили минулого місяця завдяки ООН і президенту Франції Еммануелю Макрону. Зараз, знаходячись на підконтрольній Україні території, Ігор Мурашов та інші працівники ЗАЕС, які повернулися з полону, розповіли, що підрозділ фсб влаштував поблизу станції підземні в’язниці, де били затриманих працівників прикладами рушниць та кийками, стріляли їм в ноги та лікті, позбавляли їжі та прикріплювали електроди до вух та пальців.

Окупанти створили в Енергодарі цілу секретну тюремну мережу, розкидану по всьому місту. Одна з її частин — камери попереднього ув’язнення під поліцейським відділком. За словами підрядника АЕС Володимира Жайворонка, який провів там 53 дні, три підвальні камери розміром 1,8 на 3,6 метрів були переповнені.

У камері було так багато людей, які спали ногами до голів інших, що в’язні прозвали камеру «Тетріс». Шість з його чотирнадцяти співкамерників були працівниками АЕС. Володимира Жайворонка вони попередили, що слід готуватись до допитів та побиття з боку співробітників фсб та дали вказівку: “Коли почуєш поворот ключа у двері камери, вставай обличчям до стіни, підіймай руки вгору та став ноги нарізно”. Чоловіка з пристрастю катував співробітник фсб з позивним «Ловець», вимагаючи назвати імена інформаторів української розвідки.

Деяких працівників утримували та катували у підземному об’єкті, який росіяни називали «Яма» — підвал на колишній базі Нацгвардії України на околиці міста. Станційний водолаз Андрій Гончарук, якого побили у цій в’язниці до стану коми, пізніше помер.

За словами працівників станції, більшість затриманих звільняли за кілька тижнів, якщо їхні родини могли дозволити собі дати хабар фсб, або якщо вони записували відеозвернення, яке транслювалося потім російськими телеканалами. Тим, кого звільняли, росіяни наказували регулярно приходити та відмічатись до поліцейського відділку.

Один із працівників реакторного відділення блоку №2 розповів, що його били кабелем, катували струмом та тримали у підвалі разом із провідним інженером, що працював на щиті керування, до обов’язків якого входило безпосереднє управління турбіною енергоблока.

Інший ремонтник, який провів у в’язницях понад 70 днів, описав «Яму» як підземну кімнату без вікон з єдиним входом, що охороняється. Вона була порожня, якщо не брати до уваги дерев’яних ящиків і дошок, на яких можна було спати, там тхнуло фекаліями та хлорним антисептиком. Чоловіку прострілили ногу, до рани потрапила інфекція. Він розповів, що охоронці погрожували зґвалтувати його дружину, потім роздягнули та погрожували зґвалтувати його самого. За його словами, обличчя в нього було надто понівечене для запису пропагандистського відео.

Раніше ми повідомили про те, що окупанти обмежують доступ МАГАТЕ на Запорізьку АЕС після обстрілів. Детальніше тут.

Анна Томілова